Ящур — це гостре висококонтагіозне вірусне захворювання свійських та диких парнокопитних тварин, яке завдає значних економічних збитків тваринництву. До ящуру найбільш сприйнятливі велика рогата худоба, свині, вівці, кози та інші парнокопитні тварини. Хвороба характеризується швидким поширенням та може охоплювати значну кількість господарств за короткий період часу.
Основними ознаками ящуру є підвищення температури тіла, пригнічений стан, відмова від корму, рясне слиновиділення, утворення пухирців та ерозій на слизовій оболонці ротової порожнини, язиці, вимені та кінцівках. У хворих тварин спостерігається кульгавість, зниження продуктивності, виснаження. Особливо небезпечний ящур для молодняку, де захворювання може перебігати у важкій формі та призводити до загибелі.
Вірус ящуру передається через прямий контакт між тваринами, забруднені корми, воду, інвентар, транспортні засоби, одяг та взуття обслуговуючого персоналу. Джерелом інфекції є хворі та перехворілі тварини.
З метою недопущення занесення та поширення ящуру ветеринарні спеціалісти постійно здійснюють профілактичні заходи, проводять клінічні огляди тварин, контролюють переміщення худоби та проводять лабораторний моніторинг.
Спочатку 2026 року ветеринарними спеціалістами Миколаївської обласної державної лікарні ветеринарної медицини проведено клінічний огляд:
-ВРХ — 1582 голів;
-ДРХ — 1515 голів.
Також було відібрано 5 проб сироватки крові від ВРХ для проведення лабораторних досліджень.
Власникам тварин необхідно суворо дотримуватися ветеринарно-санітарних вимог, не допускати безконтрольного переміщення тварин, своєчасно повідомляти ветеринарних фахівців про випадки захворювання або підозру на хворобу та забезпечувати належні умови утримання худоби.
Лише спільна та відповідальна робота власників тварин і ветеринарної служби є запорукою недопущення виникнення та поширення ящуру.