oblvetlikmk.com.ua

Розклад роботи:
Пн-Чт: з 8:00-17:00
Пт: з 8:00-16:00
Обідня перерва: 12:00-12:45
Сб-Нд: вихідні

Телефони: (0512) 302297
Тел. з питань лікування:
(0512) 302296
Адреса: м. Миколаїв вул. Ковальська, 192
E-mail:oblvetmk@ukr.net

Інфекційна анемія непарнокопитних: небезпечне вірусне захворювання коней

Інфекційна анемія непарнокопитних: небезпечне вірусне захворювання коней

Інфекційна анемія непарнокопитних (ІНАН) – це небезпечне хронічне вірусне захворювання коней, ослів, мулів та інших представників родини коневих. Хвороба характеризується періодичним підвищенням температури тіла, анемією, пригніченням, схудненням, зниженням працездатності та довічним вірусоносійством інфікованих тварин.
Захворювання завдає значних економічних збитків через вимушене вибраковування інфікованих тварин, обмеження переміщення коней та проведення карантинних заходів.
Збудником інфекційної анемії є РНК-вмісний вірус роду Lentivirus родини Retroviridae. Особливістю цього вірусу є його здатність тривалий час зберігатися в організмі тварини. Після зараження кінь залишається носієм вірусу протягом усього життя, навіть за відсутності клінічних ознак.
Основним шляхом передачі вірусу є механічне перенесення крові від хворої тварини до здорової.
Найчастіше зараження відбувається:

  • через кровосисних комах (ґедзів, мух-жигалок);
  • при використанні нестерильних шприців, голок та хірургічних інструментів;
  • під час переливання крові;
  • від інфікованої кобили до лошати внутрішньоутробно або після народження.

Вірус не передається повітряно-крапельним шляхом чи через звичайний контакт між тваринами без потрапляння інфікованої крові.
Перебіг захворювання може бути гострим, хронічним або прихованим.
Основні симптоми:

  • підвищення температури тіла до 40–41°С;
  • загальна слабкість і пригнічення;
  • швидка втомлюваність;
  • відсутність або зниження апетиту;
  • блідість або жовтушність слизових оболонок;
  • прискорене серцебиття;
  • набряки кінцівок, грудей і нижньої частини живота;
  • прогресуюче схуднення;
  • анемія.

У багатьох випадках інфіковані тварини тривалий час не проявляють клінічних ознак, але залишаються джерелом інфекції.
Оскільки клінічні прояви не є специфічними, остаточний діагноз встановлюють лише за результатами лабораторних досліджень.
Для діагностики застосовують:

  • серологічні дослідження (реакцію імунодифузії в агарі – тест Коггінса);
  • сучасні імуноферментні методи (ІФА);
  • молекулярно-генетичні методи (ПЛР) у відповідних випадках.

Регулярне лабораторне обстеження є обов’язковим при переміщенні, продажу, участі коней у спортивних змаганнях та племінній роботі.
Специфічного лікування інфекційної анемії непарнокопитних не існує.
Також відсутня ефективна вакцина для профілактики цього захворювання.
Інфіковані тварини залишаються довічними носіями вірусу та становлять загрозу для інших коней.
Для недопущення занесення та поширення захворювання необхідно:

  • регулярно проводити лабораторні дослідження коней;
  • купувати тварин лише з благополучних господарств;
  • вимагати ветеринарні супровідні документи;
  • використовувати тільки стерильні одноразові голки та шприци;
  • ретельно дезінфікувати ветеринарний інструментарій;
  • проводити боротьбу з кровосисними комахами;
  • ізолювати новоприбулих тварин до отримання негативних результатів лабораторних досліджень;
  • негайно повідомляти державну ветеринарну службу у разі підозри на захворювання.

Інфекційна анемія непарнокопитних належить до особливо небезпечних захворювань, що підлягають державному ветеринарному контролю. Своєчасне лабораторне обстеження, дотримання ветеринарно-санітарних вимог та контроль за переміщенням коней дозволяють своєчасно виявляти інфікованих тварин і запобігати поширенню вірусу.
Власникам коней слід відповідально ставитися до проведення профілактичних досліджень, адже лише постійний ветеринарний контроль є запорукою благополуччя господарств та збереження здоров’я поголів’я непарнокопитних.

Залишити коментар