Субклінічний мастит – це одна з найпоширеніших хвороб молочних корів, яка завдає значних економічних збитків господарствам. На відміну від клінічного маститу, захворювання перебігає без видимих ознак запалення вимені, тому його часто називають «прихованим маститом». Незважаючи на відсутність зовнішніх симптомів, хвороба негативно впливає на продуктивність тварин, якість молока та здоров’я всього стада.
Субклінічний мастит – це запалення молочної залози, при якому вим’я зовні виглядає здоровим, а молоко не має помітних змін. Водночас у тканинах вимені вже відбувається запальний процес, що супроводжується збільшенням кількості соматичних клітин у молоці та наявністю патогенних мікроорганізмів.
Найчастіше збудниками захворювання є бактерії, зокрема:
-Staphylococcus aureus;
-Streptococcus agalactiae;
-Streptococcus uberis;
-Escherichia coli;
-коагулазонегативні стафілококи та інші мікроорганізми.
Розвитку субклінічного маститу сприяють:
-недотримання правил гігієни під час доїння;
-несправність доїльного обладнання;
-забруднена підстилка;
-підвищена вологість у приміщеннях;
-травмування сосків;
-незбалансована годівля;
-зниження імунітету тварин;
-порушення технології запуску корів.
Основна небезпека субклінічного маститу полягає в тому, що він тривалий час залишається непоміченим. За цей період інфекція може поширюватися серед інших тварин, особливо під час машинного доїння.
Захворювання призводить до:
-зниження надоїв на 10–30 %, а інколи й більше;
-погіршення хімічного складу молока;
-зменшення вмісту жиру, білка та лактози;
-збільшення кількості соматичних клітин;
-зниження придатності молока для виробництва сирів та інших молочних продуктів;
-переходу субклінічного маститу у клінічну форму.
Основними заходами профілактики є:
-суворе дотримання санітарно-гігієнічних вимог під час доїння;
-миття та дезінфекція сосків до і після доїння;
-регулярне технічне обслуговування доїльного обладнання;
-забезпечення чистої та сухої підстилки;
-повноцінна збалансована годівля;
-своєчасне лікування клінічних випадків маститу;
-лабораторний контроль якості молока;
-правильне проведення запуску корів;
-регулярні профілактичні огляди тварин спеціалістами ветеринарної медицини.
Регулярний контроль дозволяє своєчасно виявити захворювання та запобігти його поширенню.
Лікування субклінічного маститу проводиться виключно за призначенням лікаря ветеринарної медицини після встановлення збудника та визначення його чутливості до антибіотиків. Самостійне застосування антибактеріальних препаратів є неприпустимим, оскільки може призвести до розвитку антибіотикорезистентності та появи залишків лікарських засобів у молоці.
Під час лікування необхідно суворо дотримуватися термінів каренції (очікування), протягом яких молоко не допускається до реалізації або використання в харчових цілях.
Субклінічний мастит є прихованою, але надзвичайно небезпечною хворобою молочних корів. Його своєчасне виявлення, регулярний лабораторний контроль молока, належна гігієна доїння та дотримання ветеринарно-санітарних вимог є запорукою здоров’я тварин, високої продуктивності стада та отримання безпечної й якісної молочної продукції.
Власникам господарств рекомендується систематично проводити дослідження молока на субклінічний мастит та виконувати всі профілактичні заходи. Це дозволить зменшити економічні втрати, покращити добробут тварин і забезпечити виробництво молока, що відповідає вимогам безпечності та якості.